ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРІВ У 1994 РОЦІ

 

1. Закон України «Про формування місцевих органів влади і самоврядування»

 

Цим законом, зокрема, встановлювалося наступне:

 

Стаття 1. Органами місцевого самоврядування в Україні є сільські, селищні, міські, районні і обласні Ради. Вони наділяються власною компетенцією, в межах якої діють самостійно.

      Обласні, районні, Київська і Севастопольська міські Ради одночасно виконують функції органів державної влади. Функції цих Рад як органів державної влади визначаються окремим законом.

 

            Стаття 2. Ради складаються з депутатів, які обираються строком на чотири роки.

     Кількісний склад Рад визначається самими Радами, але має становити не більш як 75 депутатів для обласної,  Київської і Севастопольської міських Рад та міських Рад міст з районним поділом і не більш як 30 — для інших Рад.

 

Стаття 3. Голови обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад обираються безпосередньо населенням. Вони за посадою очолюють виконавчі комітети відповідних Рад.

     Кількісний склад виконавчого комітету визначає Рада на пленарному засіданні. Персональний склад виконавчого комітету пропонується головою відповідної Ради і затверджується Радою…

 

Стаття 4. Голови сільських, селищних, районних, міських, районних у містах і обласних Рад та очолювані ними виконавчі комітети підзвітні і підконтрольні  відповідним Радам. З питань здійснення делегованих їм повноважень державної виконавчої влади вони підпорядковані Кабінету Міністрів України, а також голові і

виконавчому комітету Ради вищого рівня…

 

2. Постанова Верховної  Ради України «Про введення в дію Закону України

«Про формування місцевих органів влади і самоврядування», якою, зокрема,було визначено провести вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних і обласних Рад та голів цих Рад одночасно з виборами Президента України — 26 червня 1994 року.

 

3. Закон України від 24 лютого 1994 року № 3996-XII «Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад»  (Закон втратив чинність на підставі Закону № 14/98-ВР від 14.01.98 )

 

Зокрема, цим Законом встановлювався такий порядок.

 

Стаття 7. Право висування кандидатів

 

Право висування кандидатів належить громадянам  України,  які мають право голосу. Це право реалізується ними як безпосередньо на зборах (сходах) громадян, так і через політичні партії,  рухи,  їх виборчі блоки (далі — партії), громадські організації, зареєстровані відповідно до законодавства, і трудові колективи у порядку, визначеному цим Законом.

 

Стаття 26. Порядок висування кандидатів

10. Особи, висунуті кандидатами, вносять грошову заставу в розмірах:

     — кандидати у депутати районної, міської (міста республіканського і обласного підпорядкування), обласної Ради — п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

      — кандидати на посаду голови районної, міської (міста обласного підпорядкування без районного поділу) Ради — десяти, голови міської (міста з районним поділом), обласної Ради — п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Грошова застава повертається  особі, яка внесла її, якщо кандидат одержав на виборах не менш як п'ять відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Застава, що не підлягає поверненню, зараховується до відповідного місцевого бюджету. (Частина десята статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 54/96-ВР від 20.02.96, коли слова «мінімальних заробітних плат» були замінені на  «неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»)

 

Стаття 27. Особливі вимоги до кандидата на посаду голови

районної, міської (міста республіканського і

обласного підпорядкування) та обласної Ради

 

1. Кандидат на посаду голови районної, міської (міста республіканського і обласного підпорядкування) та обласної Ради, висунутий відповідно до цього Закону, може бути зареєстрований виборчою комісією, якщо його кандидатуру підтримали своїми підписами виборці, які становлять не менше одного відсотка населення, що проживає на території відповідної Ради…

 

Стаття 28. Реєстрація кандидатів

 

1. Реєстрація кандидатів здійснюється відповідною окружною (територіальною)  виборчою комісією. Реєстрація починається за 60 днів і закінчується за 30 днів до дня виборів.

2. Рішення про реєстрацію кандидата приймається відповідною комісією за наявності таких документів:

     — протоколу про висунення  кандидата;

     — заяви кандидата про згоду балотуватися;

     — декларації про доходи кандидата за попередній рік, складеної за формою, визначеною Міністерством фінансів України.

     Для реєстрації кандидата у депутати і кандидата на посаду голови районної, міської (міста республіканського і обласного підпорядкування), обласної Ради до зазначених документів додається документ, який підтверджує внесення кандидатом грошової застави.

     Крім того, для реєстрації кандидат на посаду голови районної, міської (міста республіканського і обласного підпорядкування), обласної Ради подає до виборчої комісії підписні листи з необхідною кількістю підписів виборців на підтримку його кандидатури.

     Кандидат на посаду голови сільської, селищної, районної, міської, районної у місті, обласної Ради, якщо він  проживає за межами відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у заяві про згоду балотуватися одночасно зобов'язується постійно проживати у відповідному населеному пункті в разі його обрання…

 

Стаття 46. Встановлення  результатів  виборів  депутата  по

виборчому округу і голови Ради

2. Обраним вважається кандидат у депутати, який одержав на виборах найбільшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, але не менш як десять відсотків голосів виборців, внесених до списку виборців. Кандидат на посаду голови Ради вважається обраним при додержанні вимог, передбачених для кандидата у депутати, за умови, якщо за нього проголосувало не менш як 25 відсотків виборців, внесених до списку виборців.

     У разі, коли по виборчому округу (території Ради) балотувався один кандидат,  він вважається обраним,  якщо  кількість  голосів, поданих за нього, більша кількості голосів, поданих проти нього. ( Частина друга статті  46  в  редакції  Закону  N  60/94-ВР  від 17.06.94)

3. Вибори депутатів, голови Ради  визнаються такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше половини  від загальної кількості виборців, внесених до списків виборців, а також у зв'язку з вибуттям усіх зареєстрованих по округу (території Ради) кандидатів.

Стаття 48. Повторне голосування

 

1. Якщо по виборчому округу (території Ради) балотувалося більше двох кандидатів і жодний з них не одержав необхідної для обрання кількості голосів виборців, або два чи більше  кандидатів одержали найбільшу у порівнянні з іншими кандидатами, але рівну між собою кількість голосів, що не дає можливості визначити обраного депутата (голову Ради), відповідна окружна (територіальна) виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі (на території Ради) повторного голосування по двох (або більше) кандидатах, які одержали більшу порівняно з іншими (або рівну) кількість голосів виборців…

2. Повторне голосування проводиться не пізніш як у двотижневий термін з додержанням вимог цього Закону. Повідомлення про проведення повторного голосування доводиться до відома виборців.

3. Обраним вважається кандидат, який одержав при повторному голосуванні найбільшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

 

 

Довідково: згідно з постановою Верховної Ради України від 25.11.93 р. N 3653-ХII «Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком» розмір мінімальної заробітної плати на момент виборів 1994 року складав 60000 крб. Тобто кандидати на посаду голови Київради мали внести 15×60000 = 900 000 крб.

 

 

©Л.Г.Косаківський. Всі права захищені. Передрук матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється лише за наявності посилання. 

Создать бесплатный сайт с uCoz